Іван Черниш

Іван народився 9 липня 1996 року в селі Городище, що на Березнівщині Рівненської області. В лютому 2024 року Іван прийняв рішення захищати Україну, незважаючи на протипоказання стосовно проходження військової служби та повернутись з Німеччини, де проживав останні роки. Іван приєднався добровольцем до 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Він дуже пишався своєю бригадою, яка брала участь в боях на найгарячіших напрямках. На жаль, доброволець, старший солдат, розвідник-оператор розвідувальної роти Черниш Іван Вікторович загинув під час виконання бойового завдання 19 жовтня 2024 року на Донецькому напрямку. Поховали воїна на місцевому кладовищі рідного села. Вдома на Івана чекали мама Руслана Михайлівна, тато Віктор Іванович, сестра Ольга та кохана Юлія.

Ми познайомились 14 лютого, на День закоханих. Тоді Іван тільки повернувся з Німеччини, щоб стати на захист держави. Я й подумати не могла, що саме цей чоловік змусить мене повірити в кохання, покаже, що таке справжні почуття. Іван дуже турботливий та лагідний хлопець, хороший син, брат, дядько, племінник, онук. Як і у всіх, у нас траплялись сварки та непорозуміння, але Іван постійно наголошував: «Я зроблю все для того, щоб ти була щасливою, довірся мені, будь ласка» та «ти всерівно моєю будеш». В нас було коротке, але дійсно щасливе спільне життя.

Ми планували одружитись, створити сім’ю, але війна назавжди розʼєднала нас. Розʼєднала фізично, але аж ніяк не емоційно. Я нестиму памʼять про свого коханого, розповідатиму усім про нього, згадуватиму у молитках та в своїх історіях.