Як підтримати того, хто втратив близьку людину на фронті. Поради психолога

Втрата близької людини на війні — це травма, в якій переплітаються горе, втрата сенсу життя, гнів, гордість (за полеглого Героя чи Геройку) і нестерпне відчуття несправедливості. Бути поруч і знайти слова — важко. Однак можливо. Ваша присутність і підтримка може стати рятівною опорою.

Разом зі службою психологічної підтримки KRISENCHAT UKRAINE та платформою пам’яті «Меморіал Героїв» ми підготували професійні поради — як підтримати людину, яка втратила близького на фронті.

ЯК ПРОЖИВАЄТЬСЯ ВТРАТА

Внутрішній світ втрати складний. Людина може проживати завмирання, провину, емоційні гойдалки — масу почуттів одночасно.

Завмирання — це «заморожений» стан, коли важко зосередитися навіть на базових речах, як їжа чи сон. Реальність сильно звужується і здається, що твоє життя зупинилося.

Провина нападає думками, що його/її можна було врятувати або хоча б сказати щось інше в останню розмову. Відчуття провини може накривати навіть за те, що людина продовжує жити.

Емоційні гойдалки — це стрибки від гніву до смутку, від світлої вдячності до безпорадності. Важливо не соромити за це, не нав’язувати «правильне» горювання.

ЩО ТАКЕ ПІДТРИМКА

У стані втрати людина потребує безпечного простору, в якому можна горювати будь-як, та людського контакту, за який можна триматися, коли всі внутрішні опори зруйновано. Тобто підтримка — це присутність, прийняття і увага.

Найкраща підтримка там, де є здатність витримати біль людини, цунамі її почуттів, і все одно залишитись поруч. Не давати порад, не оцінювати, не порівнювати — просто бути. Інколи підтримка — це сходити в магазин, а інколи — вислухати.

Підтримка далеко не завжди про слова. Однак є фрази, яких ми радимо уникати, щоб не зробити боляче (навіть якщо вони сказані з добрими намірами).

ФРАЗИ, ЩО РАНЯТЬ

 «Час рухатись далі», «Треба бути сильною/сильним», «Не сумуй»,

«З часом стане легше»,«Подивись на ситуацію з іншого боку»,

«У моєї знайомої було те саме»,«Ти ще молода/молодий»,

«Тепер він/вона на небесах»,«Все налагодиться» тощо.

Такі слова знецінюють біль і створюють дистанцію. Людина, яка горює, не потребує порад чи обіцянок. Їй потрібен безпечний контакт з тим, хто не боїться її почуттів і не оцінює їх.

 
СЛОВА, ЩО ЛІКУЮТЬ

«Я поруч. Якщо захочеш поговорити чи просто побути — я тут».

«Я співчуваю твоїй втраті».

«Твій [син/чоловік/дружина] — справжній Герой. Його памʼятають і цінують».

«Якщо хочеш, розкажи мені про нього/неї. Я хочу знати більше про того, кого ти любиш».

Ці фрази визнають біль і фокусуються на людині, яка горює. Вони показують, що ви розумієте втрату, поважаєте пам’ять і даєте людині право обирати, як і коли їй потрібна підтримка. Якщо не знаєте, що сказати — запитайте:

«Як ти зараз?»,
«Чи є якісь речі, події чи люди, які дають тобі хоч краплю сил?»,
«Чи вдається тобі хоч трохи відпочити?», «Що ти їв/їла сьогодні?».

Чудово, коли запитання конкретні і повертають до реальності. Вони дозволяють людині говорити про свій фізичний стан (сон, їжа) або про маленькі перемоги (крапля сил) — це допомагає «заземлитися» у сьогоденні та відчути, що хтось піклується про твої базові потреби, а не змушує одразу ділитися травматичними думками.

СИЛА МАЛЕНЬКИХ ВЧИНКІВ

Турботлива ініціатива дуже важлива. У стані гострого горя людина часто не має сил формулювати прохання або приймати рішення. Конкретні пропозиції знімають з неї тягар вибору та зосереджуються на практичних потребах. Це чиста, безумовна допомога, яка дає відчуття, що світ не повністю розсипався.

«Я можу заскочити і привезти тобі обід? Я буду недалеко і залишу його біля дверей».

«Я можу забрати твоїх дітей зі школи/садка завтра».

«Я можу просто послухати, без порад і оцінок, коли тобі буде зручно».

«Хоче вийти на маленьку прогулянку?»

БУТИ ЩИРИМ — ДІЄВО

Важливо розуміти: ви можете дати лише ту підтримку, на яку здатні в цей момент свого життя. Це нормально. Якщо ви розгубились — не бійтесь бути щирими:

«Я бачу, що тобі важко. Я хочу тебе підтримати, але не знаю — як, бо боюся зробити боляче. Скажи, ти хочеш зараз моєї присутності чи розмови?»

Такі щирі кроки назустріч значно кращі за уникання. Навіть найменша ваша підтримка має вагу.

Підсумуємо, що горюючій людині потрібні безпечний простір і живий контакт. Будьте поруч, питайте, слухайте. Ви також можете запропонувати розмову з психотерапевтом — безпечне місце для емоцій і думок.

Безкоштовну психологічну підтримку 24/7 можна отримати в KRISENCHAT UKRAINE у форматі чату.