Олексій Таран

З Льошею ми познайомилися на першому курсі університету. Він навчався на військовій журналістиці, я — на політології. Двічі на тиждень його група приходила до нас на лекції, і саме там ми зустрілись. Ми жили поруч, на одній станції метро, і щодня їздили разом до університету. П’ять зупинок ми завжди слухали Placebo — My Sweet Prince — моя улюблена пісня в той час і його улюблений гурт. Тепер ця пісня назавжди лишилася піснею тих п’яти зупинок до університету. Він був моїм університетським другом, людиною честі. My sweet prince…

Кожна людина залишає по собі не лише пам’ять, але й спадок, вкладений у справу, якій вона присвятила своє життя. Льоша навчив мене, що найголовніше в житті — розуміти власну цінність і усвідомлювати обмеженість часу, який маємо.